Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Yo, дружище! Сегодня я решил поделиться с тобой своей невероятной историей про то, как я купил метадон и бегал голым по улице в шляпе! Приготовься к переполненной экшеном порции!
В один прекрасный летний день я решил развлечься и сделать себе закладки на весь вечер. Пошел на карован, где обитают местные эфедринщики, надеясь раздобыть фенчик для своих экспериментов. Но тут меня привлекла группа фрешменов, которые как-то слишком яростно грызли бульбулятор. Дэм, какой же я гыча был, не мог устоять перед таким зрелищем!
Я подошел к ним, сделал вид, что тоже заинтересован в бульбуляторе, и начал разводить их на базар. Кстати, мне всегда нравилось проводить такие переговоры, поэтому я в своих кругах считаю себя настоящим профи. В итоге, я смог заполучить парочку закладок, которые они собирались банковать позже.
А теперь самое интересное! Я понял, что мне нужно было найти надежного поставщика метадона. И как ни странно, мне вспомнился один парень, которого когда-то видел на улице с фрешменами. Несмотря на то, что он выглядел как типичный закормленный кот, я был уверен, что он знает все о наркотиках.
Я нашел его номер в своем контакт-листе и решил сделать этот звонок жизни. Когда он ответил, я сразу услышал его ленивый голос и сказал: "Эй, бро, ты не знаешь, где я могу достать метадон?"
Этот парень, которого я назову Снежком, оказался настоящим мэтром своего дела. Он сказал, что может помочь, но только если я сделаю для него что-то особенное. Я подумал, что он просто разводит меня на базар, но все-таки решился спросить, что именно от меня требуется.
Снежок сказал, что выходить на улицу голым и носить шляпу целый час. Я ахнул, но решился - ради метадона можно и такое сделать! Ведь как говорится, на вкус и цвет товарищей нет, а наркоманы вообще вне этой философии, так что я отправился на испытание.
Стоило мне выйти на улицу, как все глаза сразу обратились на меня. Мимо проходили всякие непонятные типы, которые не могли скрыть свое изумление. Были и те, кто сильно повеселился - они даже начали снимать меня на свои смартфоны! Но я остался сосредоточенным на своей цели - метадоне!
В итоге, когда я выполнил все условия Снежка, он наконец-то предоставил мне свое магическое вещество. Я был на седьмом небе от счастья! В то время как я бегал голым по улице в своей шляпе, я понял, что я сделал что-то невероятное и преодолел самого себя.
По пути домой я встретил еще несколько эфедринщиков, которым честно раскрыл свою историю. Они ржали как кони, но я был настолько наркотизирован, что меня это совсем не заботило. Мне было просто счастливо от допамина в моей гыче! В этот вечер я почувствовал себя настоящим героем молодежной субкультуры.
В итоге, эта история про метадон и беготню по городу закончилась, но она останется в моей памяти надолго. Буду честен, я не рекомендую повторять мои подвиги - это была самая безумная и опасная вещь, которую я сделал в своей жизни.
Так что, друзья, не ищите приключений на свою задницу и не бегайте голыми по улице в шапках! Давайте лучше оставим эти истории для комиков и книг. Но если уж очень хочется попробовать что-то новое, то лучше прочитайте мою историю еще раз - это может быть куда безопаснее и интереснее, чем вместе со мной бегать голыми наркоманами.